Блог Марії Гуль - учителя зарубіжної літератури

Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий» 1 . Над широким Дніпром у промінні блакить І висока ,і тиха могила В тій могилі співець незабутній лежить, Що народу віддав свої сили. 2. Що народу віддав своє серце й пісні, Свої мрії про зорі досвітні, А навколо лани вдалині, вдалині Розлетілись, як птиці блакитні. 3. На могилу приносять розкішні вінки З пишних квітів садів України Кароокі дівчата, стрункі юнаки,- І всміхаються гори й долини. 4.І щасливий Дніпро зустрічає дідів, І жінок –Батьківщини окрсасу, І гримить «Заповіту» безсмертного спів На високій могилі Тараса. (Продовження пісні «Реве та стогне Дніпр широкий». Виходять дівчата з квітами в руках). 1. У нашім раї на землі Нічого кращого немає, Як тая мати молодая З своїм дитяточком малим.       Буває, іноді дивлюся, Дивуюсь дивом, і печаль Охватить душу; стане жаль Мені її, і зажурюся, І перед нею помолюся, Мов перед образом святим Тієї Матері святої, Що в мир наш Бо